-
1 fetch
1. n1) хитрощі, виверт2) зусилля4) розм. утруднене дихання, спазм (у горлі)5) мор. відстань від навітряного берега по лінії вітру6) привид; двійник7) бот. вика2. v1) (сходити1) принести (привести)will you fetch the children from school? — будь ласка, приведіть дітей зі школи
2) заїжджати, заходити (за кимсь)3) викликати (сльози тощо)4) видавати (звук тощо)5) витягувати, видобувати6) завдавати (удару)7) приваблювати, зачаровувати8) виручати, вторговувати; одержувати9) досягати (якоїсь місцевості)to fetch into port — мор. входити (заходити) в порт
10) розм. красти11) розм. робити, чинити12) тех. забирати воду (про насос)fetch about — а) діяти обхідним шляхом; б) розкрутити (щоб кинути далі)
fetch away — вирватися, звільнитися; відірватися
fetch down — а) побити (противника); б) знизити (ціни)
fetch in — а) оточувати; б) ошукувати, обдурювати
fetch out — виявляти; відтіняти
fetch round — а) опритомніти; б) розм. умовити, переконати
fetch up — а) блювати; відхаркувати; б) надолужувати; в) амер. виростити, виховати; г) амер. закінчуватися; д) видужувати; є) прибувати
I wonder where all this is going to fetch up — цікаво, чим усе це закінчиться
he had enough money to fetch him from New York to Chicago — у нього вистачило грошей на проїзд з Нью-Йорка до Чикаго
to fetch one's breath — перевести дух, передихнути
* * *I n1) виверт; хитрість2) зусилля3) мop. відстань від навітряного берега по лінії вітруII v1) ( сходити е) принести, привести; заїжджати, заходити ( за ким-небудь)3) витягувати; залучати, втягувати4) наносити, завдавати ( удару)5) подобатися, зачаровувати6) виручати ( за продану річ)7) прибувати; досягати ( якого-небудь пункту)8) тex. забирати воду ( про насос)III nпримара, привид; двійник -
2 fetch
I [feʧ] 1. v1) піти́, сходи́ти ( за чимсь); принести́; привести́; діста́тиto fetch a doctor — привести́ лі́каря
2) прива́блювати, подо́батися, причаро́вувати3) досяга́ти, домага́тися ( часто fetch up)4) оде́ржувати, вторго́вувати••to fetch up — надолу́жувати
to fetch and carry — прислу́жувати
to fetch and carry news — поши́рювати нови́ни
to fetch a blow — уда́рити
to fetch a sigh — тя́жко зітхну́ти
2. nto fetch one's breath — перевести́ по́дих
хи́трість, ви́вертII [feʧ] nпри́вид; двійни́к -
3 бешенство
1) (водобоязнь) сказ, каз, скаженість, шаленість;2) лють (р. -ти), шал, шаленство, шальга, озвіріння. Прийти в -во - сказитися, посатаніти, розсатаніти, озвіріти. [Розсатанівши, той ухопив брата за горло]. Привести в -во, довести до -ва - сказити. [Така наруга сказила-б хоч кого]. Яд -ва - скаженина. [Заким староста зібрався повезти Захара до лікаря, скаженина взяла своє].* * *1) сказ, -у; каз; скажени́на, скажені́вка, скажени́ця2) перен. скаже́ність, -ності, оскажені́ння; ( неистовство) шале́нство, шал, -у, шале́ність, лють, -ті, лю́тість, -тості, лю́тощі, -щів, несамови́тість, -тості, навіже́ність, навіже́нство -
4 за
предл. с вин. и с твор. пп.1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!* * *предл.1) с вин. п.за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі
ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)
сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль
сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)
за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)
за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)
вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)
взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)
2) с твор. п.за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)
за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)
чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)
ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)
за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)
за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)
уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)
чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)
3) в знач. нареч. завыска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти
См. также в других словарях:
_Приложение II — Читатели, познакомившиеся с содержанием Приложения I, могут задуматься над таким вопросом: а существуют ли у слов русского языка какие либо приметы, по которым можно было бы определять их принадлежность к тому или иному типу ударения (акцентному… … Словарь ударений русского языка
Псебай — Посёлок городского типа Псебай Страна РоссияРоссия … Википедия
ПОСУДА — ПОСУДА, приборы, служащие для сбора, хранения, транспорта, приготовления и подачи как готовой пищи, так и других продуктов пищевого и не пищевого характера. Наибольшее сан. значение П. имеет в пищевой промышленности, в предприятиях общественного… … Большая медицинская энциклопедия